Горіх теж вимагає уваги
Давно відомо, що горіхи є дуже корисними для організму. Вони багаті на вітаміни, мінеральні речовини, ненасичені жирні кислоти омега-3. Волоські горіхи переважають цитрусові за вмістом вітаміну С у 50 разів. І це далеко не всі його унікальні властивості.
Давньогрецький історик Геродот стверджував, що правителі Давнього Вавилону забороняли звичайним людям їсти волоські горіхи. Тих, хто насмілювся ослухатись, невідворотно чекала смертна кара. Вельможі мотивували це тим, що волоський горіх позитивно впливає на розумову діяльність, що простолюдинам (як вони вважали) зовсім не потрібно. Волоський горіх, який навіть за формою нагадує людський мозок, відрізняється від інших горіхів високим вмістом поліненасичених жирних кислот, які є такими необхідними для розумової активності. Корисно споживати не лише горіхи, а й настоянку з білих горіхових перетинок, яка здатна усунути сильне нервове напруження та стрес.
Вирощування цього смачного і корисного плода приносить чималий дохід садівникам. Проте хвороби волоського горіха різко знижують його врожайність. Незважаючи на свою популярність, горіхове дерево дуже часто вражають різного роду грибки. Знаючи їх в обличчя і розуміючи, як з ними боротися, ви зможе отримати гідний прибуток.
Визначити перші ознаки недоброго досить просто. Потрібно тільки уважно спостерігати за деревом. Листя, плоди, квітки або кора дерева красномовно свідчать про наявність хвороб і шкідників. Волоський горіх змінює забарвлення або покривається плямами, виразками.
Найчастіше таке відбувається через неправильну агротехніку вирощування, невідповідне місце посадки, дефіцит світла або надлишок вологи (близьке залягання ґрунтових вод), склад грунту.
Всі перераховані умови посилюють проблему, і хвороби волоського горіха прогресують ще сильніше. Тому важливо перевірити, чи в належних умовах зростає дерево, і тільки потім подавати йому необхідну допомогу.
Бактеріоз: коли чорніють плоди, листя і суцвіття волоського горіха
На жаль, від такої страшної недуги не застраховане жодне дерево. У більшості випадків збудники інфекційного захворювання мешкають і зимують у корі. При настанні весни вони оживають. Особливо активними бактерії стають у дощову погоду. Шкідливі мікроорганізми руйнують листя, квіти, плоди, пагони.
Для профілактики бактеріозу посадку щорічно (ранньою весною) обробляють бордоською сумішшю (3%) з додаванням розчину сечовини (0,3%). Для закріплення результату процедуру проводять повторно через 14 днів після цвітіння.
Перш ніж обприскувати волоський горіх, з нього видаляють уражені частини і спалюють їх. Крону дерева, стовбур ретельно кроплять препаратами, що містять мідь (1%-им розчином). Захід проводять у період молодої зав’язі або до розпускання бруньок. Повторно треба зробити ще 2 обробки з інтервалом в 10-14 днів.
Крім небезпечних захворювань, дерева часто страждають від настирливих шкідників. Іноді у волоських горіхах заводиться міль, яку дуже важко помітити через однорідне забарвлення. Проте личинки цієї комахи настільки ненажерливі, що досить швидко поїдають м’якоть у листках рослини. У таких випадках дерева обприскують інсектицидними засобами.
Все ж найчастіше вони заводяться в зібраному врожаї. Для початку утилізують уражені горіхи, ретельно переглянувши кожен. Потім плоди розфасовують у скляні або пластикові ємності і герметично закривають їх.
У ящиках або на полицях, де зберігаються горіхи, кладуть гілочку лаванди або ватяний тампон, змочений ефірним маслом. Цей аромат відлякує міль.
Дуже неприємно, коли жучки селяться у волоських горіхах. Боротися з ними марно, тому краще запобігти їх появі. Важливо пам’ятати, що якщо занадто довго зберігати врожай, особливо у вологому приміщенні, то плоди обов’язково зіпсуються.
Отож, головну роль у захисті посадки відіграє спостережливість. Вчасно помітивши перші ознаки прояву захворювань, у вас є шанс врятувати і дерево, і урожай.
