Не Патроном єдиним

Відомо, що до функцій Служби «101» рятування тварин офіційно не входить. Проте в житті, на щастя, все відбувається зовсім не так, як передбачено бездушними паперовими інструкціями.

Людина, ким би вона не була (звісно, якщо вона не рашист), напризволяще будь-яке Боже створіння не кине і завжди прийде на допомогу братам нашим меншим. Навіть якщо згодом доведеться отримувати на горіхи…

Щороку вінницькі «надзвичайники» приходять на допомогу сотням тварин – котам, коровам, лелекам, баранам, собакам тощо. Водночас серед чотирилапих друзів, виявляється, теж є рятувальники. Вони не тільки (як уславлений джек-рассел-тер’єр Патрон, гордість рятувальників) винюхують боєприпаси, а й допомагають бійцям ДСНС знаходити дезорієнтованих у лісових хащах громадян, вивільняти людей, заблокованих внаслідок руйнування споруд.

Робота з порятунку потерпілих після обвалів будівель, вибухів, пожеж – це обов’язок начальника Відділення спеціальних пошуково-рятувальних робіт Групи рятувальних робіт Аварійно-рятувального загону спецпризначення ГУ ДСНС України у Вінницькій області старшого лейтенанта служби цивільного захисту Юрія Грушецького.

При цьому він уже понад дванадцять років тільки в системі обласної Служби порятунку дресирує собак різних порід. Перш ніж почати розгрібати руїни, завжди потрібно переконатися, чи є там живі люди, яких ще можна врятувати.

Роль кінологів за таких обставин є провідною. Достатньо кількох навчених псів, щоб за 15-20 хвилин перевірити зруйновані будівлі, а при пошуку тих, хто заблукав у лісових масивах, чотири кінологічних розрахунки (в кожному інструктор та пес) ефективно замінюють до сотні чоловік.

Про те, що колись стане професійним рятувальником, а тим більше кінологом, вінничанин Юрій Грушецький ніколи не здогадувався. Водночас мати Зінаїда Дмитрівна та тато Леонід Володимирович завжди навчали хлопця бути людяним та поважати створений Богом світ й усе живе. 

Після навчання у 15-й школі, за порадою батька (інженера радіопередавальної справи), вступив до Вінницького СПТУ-19, де оволодів спеціальністю «Монтажник радіоапаратури та приладів». У травні 2002 року був призваний на дійсну військову службу. Розподіл привів юнака до розташованої у Києві військової частини №3030 Внутрішніх військ (на той час) МВС України. У ній наш герой і залишився проходити службу за контрактом – був призначений спочатку на посаду оператора вузла зв’язку, потім начальника екіпажу КШМ (командно-штабної машини) зазначеного підрозділу, а згодом став техніком майстерні зв’язку. А коли у січні 2005 року в частині почали формуватися нові структурні одиниці, зокрема і група спеціалістів по роботі зі службовими собаками, вирішив змінити напрямок своєї діяльності та пройти відповідну підготовку. Бути кінологом сподобалося, невдовзі навіть очолив зазначений підрозділ.

Після завершення термінів контракту заочно закінчив навчання на факультеті фізичного виховання Вінницького державного педагогічного університету ім. Михайла Коцюбинського. Трохи попрацював в одній з охоронних фірм.

У ході реформування в структурі ДСНС України у 2010 році почали створюватися кінологічні групи. Маючи відповідну підготовку та необхідні знання з ветеринарної медицини та дресирування собак, Юрій Грушецький з легкістю пройшов усі необхідні етапи відбору на службу. Щоб працювати кінологом у ДСНС, передусім потрібно самому стати рятувальником: пройти психологічне тестування і тренінги, мати достойну фізичну підготовку, навички надання долікарської допомоги. Звичайно, з усім впорався. Почав працювати з лабрадором-пошуковцем Берімором.

Уже у 2011 році офіцер був залучений до проведення Всесвітніх змагань пошуково-рятувальних собак, де наш розрахунок був відзначений дипломом. А з березня по квітень 2015 року брав безпосередню участь в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей.

За час служби Юрія Леонідовича йому неодноразово доводилося брати участь у спеціальних пошуково-рятувальних роботах із залученням собак.

Приміром, 30 жовтня 2017 року очолюване офіцером кінологічне відділення групи аварійно-рятувальних робіт за сигналом тривоги виїхало до с.Тягун (колишній Іллінецький район): тижнем раніше до поліції надійшла заява від родичів 78-річного чоловіка про його зникнення. Завдяки злагодженим та професійним діям рятувальників Юрія Грушецького та Максима Вінницького, а також службового пса Берімора протягом години пенсіонера було знайдено. На жаль, літня людина ознак життя вже не подавала.

6 березня цього року, коли одна з ракет рашистських загарбників влучила в адміністративну будівлю цивільного аеропорту «Вінниця» поблизу с.Гавришівка Вінницького району, старшому лейтенанту Грушецькому разом із німецькою вівчаркою Фрідою довелося здійснювати пошук людей під завалами будівельних конструкцій. Роботу сильно ускладнювала задимленість місця вибуху продуктами горіння. Втім, ворожий «калібр» не залишив шансу на життя десяти працівникам летовища.

Слід зазначити, що ефективність роботи кінологічного розрахунку великою мірою також залежить від підготовки не тільки дресирувальника, а ще й від характеру службового пса.

У кожного чотирилапого є власна психологія поведінки. Будь-який собака, навіть не породистий, завжди відповість слухняністю та відданістю в роботі, якщо до нього підібрати правильний підхід. Зараз у вінницьких рятувальників є лабрадор Норіс, майстер пошуку людей у лісі, та німецька вівчарка Фріда Зотерхоф, отримана з розплідника ДСНС України у м. Ромни. У характері обох рятувальних собак є відмінності, але обидва пси сміливі, грайливі та надзвичайно швидко вчаться.

За словами Юрія Леонідовича, аби спілкуватися з тваринами та вимагати щось від них, кінологу потрібно самому бути людяним та добрим: ніколи не можна розпочинати тренування з поганим настроєм, чітко розуміти свого «підопічного». Дресирування слід проводити винятково з позитивними емоціями. Стимулювати чотирилапих рятувальників варто тільки ласощами, улюбленими іграшками, без будь-яких фізичних факторів впливу на організм собаки.

Найскладніше тренувати собак після невмілого попереднього дресирування недосвідченими людьми. Колеги-кінологи цінують професіоналізм офіцера та вдячні йому за знання та поради, адже він володіє дійсно унікальними у цій сфері навичками. На рахунку 38-річного Юрія Грушецького не один десяток спеціально підготовлених службових собак різних порід. Але Юрій Леонідович наголошує, що завжди потрібно пам’ятати головне: людина відповідає за тих тварин, яких приручила, а це означає, що вона зобов’язана про них добре дбати.

Під час спілкування з досвідченим кінологом вдалося дізнатися багато цікавого про особливості вибору службових собак, їх тренування та роботи з ними. Виявляється, рятувальники щороку проводять атестацію (сертифікацію) закріплених за ними псів, а також удосконалюють свої навички на навчальних зборах, семінарах та заняттях із власної службової підготовки. Вкрай необхідно систематично поглиблювати свої знання з анатомії та фізіології собак, а також розведення і дресирування, годування й утримування, догляду та гігієни чотирилапих помічників.

Придатність пса до несення служби зокрема в підрозділах ДСНС визначається за такими показниками, як порода, зріст, екстер’єр і конституція, до уваги беруться особливості поведінки і переважні реакції, гострота слуху, зору і нюху, загальний стан здоров’я.

Дресирування ж поділяється на дві частини – загальну та спеціальну. Під час першої – коли формуються керованість та слухняність – відбувається привчання службового собаки до кінолога, клички та спеціального спорядження. У службового собаки з’являються навички вільного стану, підходу до кінолога, ходіння поруч, виконання команд «Сидіти», «Лежати», «Стояти», «Уперед», «Бар’єр» та «Голос». Чотирилапі вчаться апортуванню предметів, припинення небажаних дій, відмови від знайденої їжі та смаколиків, що пропонують сторонні особи.

Коли пошуково-рятувальні собаки проходять спеціальне дресирування, їх привчають до роботи із запаховими слідами на відкритій, важкодоступній місцевості. Кінолог дає своєму підопічному навички пошуку людини під завалами в зруйнованій (пошкодженій) будівлі. Собаки тренуються оповіщенню кінолога про знайдену людину та роботі у складних умовах.

Надзвичайно важливим є догляд за службовими собаками, яким передбачено щеплення, захист собак від мух, кліщів, бліх, а також щоденний огляд, вигул, чищення, миття та купання тварин.

Юрій Грушецький, як і його колеги, щодня оглядає Норіса та Фріду. Під пильну увагу кінолога потрапляють очі та їхня слизова оболонка, вуха, ротова порожнина, ніс, лапи (наявність на подушечках ран, чужорідних тіл у них тощо) і кігті тварин. Окремо оглядається шерстяний покрив – загальний стан, наявність блиску, випадіння шерсті, ураження шкірними паразитами тощо.

Окрема тема – щоденне приготування їжі.

В Аварійно-рятувальному загоні спецпризначення, де розташовані вольєри,  службових собак годують не менше ніж двічі на добу – за дві години до занять або після них. Харчування та напування службових собак здійснюється тільки із закріпленого за ними посуду.

У теплу пору року тварини  мають постійний доступ до свіжої питної води. Для підвищення апетиту в службових собак та засвоєння ними їжі рятувальники регулярно варіюють раціон: змінюють крупи, додають відповідні суміші,  овочі та зелень.

Цікаво, що заборонено допускати залишки їжі у мисках або згодовувати рештки іншим службовим собакам.

Під час проведення пошуково-рятувальних, мінно-пошукових робіт у районах надзвичайних ситуацій спеціальний раціон собак підсилюється, тваринам дають не менше чотирьох годин відпочинку після годування перед наступними завданнями.

Слід зазначити, що службові собаки ніколи не проти погратися. Під час прогулянок кінолог має надати собаці можливість побігати, пострибати, побешкетувати, але найважливіша умова – постійно треба стежити, щоб пес не їв знайдений корм, харчові залишки тощо.

Для 38-річного Юрія Грушецького працювати із собаками – улюблена справа та поклик його душі. Можливість допомагати людям у парі з чотирилапими офіцер вважає важливою, відповідальною та водночас цікавою професією.

Дресирувати доводилося собак різних порід, проте зараз домашнім улюбленцем є… канадський сфінкс. Кіт вже натренований ходити в туалет на унітаз, продовжує опановувати інші премудрості, передбачені для вихованих нявчиків.

У родині поважають справу життя голови сімейства. Дружина Олена пишається, що чоловік є не тільки одним із найкращих в Україні професійним кінологом, а передусім рятувальником. Півторарічний синок Іванко є змістом життя подружжя. У ці неспокійні дні йому і всім дітям в країні Юрій бажає мирного неба та щасливого дитинства. Україна переможе!

Олександр КУТОВИЙ

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Передзвоніть мені