«Разом нам все під силу…»

Саме так можна окреслити  лейтмотив діяльності Вінницького міжрегіонального координаційного гуманітарного штабу, котрий було сформовано  вже в перший тиждень війни з ініціативи колишнього мера Вінниці, згодом – Прем’єр-міністра України  Володимира Борисовича Гройсмана за підтримки Вінницької обласної та міської рад.

Завдяки багатовекторній діяльності штабу, співпраці з волонтерськими організаціями, головами громад, очільниками старостинських округів вже доставлено 336 тонн вкрай  необхідних людям вантажів як у Вінницьку область, так і в «гарячі» точки України: Маріуполь, Буча, Київ, Чернігів, Харків, Суми.

Зокрема, громади Вінниччини вже отримали 56 тисяч продуктових наборів для переселенців та  малозабезпечених родин.

Нині зусилля дружної команди штабу (координатор – депутат обласної ради Ірина Івасюк) спрямовані на  розширення інформаційної та аналітичної діяльності, налагодження дієвої співпраці з міжнародними неурядовими організаціями.

На прохання обласної громадсько-політичної газети «Вінниччина» Ірина Олексіївна люб’язно погодилася розповісти нашим читачам про перші підсумки діяльності Міжрегіонального координаційного штабу на теренах області та обрії нових справ, адже робота із доставки та розподілу гуманітарних вантажів не припиняється ні вдень, ні вночі.

Гумвантаж – милосердя багаж

– Як відомо, – долучається до розмови Ірина Олексіївна, – ідеї гуманізму беруть свої витоки ще з епохи європейського  Відродження. В науці, культурі, філософії їх намагалися втілювати у життя Леонардо да Вінчі, Ян Коменський, Франсуа Рабле, Томас Мор, Миколай Коперник. Але, на жаль, на долю чи не кожного покоління випадало пізнати не лише прояви гуманізму, до яких тяжіло і тяжіє людство, а й навісні та абсолютно антигуманні спалахи  знавіснілої агресії.

Для наших батьків, дідів це була ІІ Світова війна. Для нас –  несподівано підлий напад ще вчора смирного сусіда. Наче у біблійній притчі Каїн пішов на Авеля – і вся Україна об’єдналася в єдиному пориві – вистояти і перемогти.

На це спрямовані спільні зусилля владних структур, органів місцевого самоврядування, всіх людей доброї волі.

На мою думку, ці нелегкі обставини, котрі склалися сьогодні і в обласному центрі, і в районах, і у віддаленій сільській глибинці, стали нелегким іспитом на  життєздатність для кожної громади, на лідерські якості кожного голови.

Наприклад, вінничани схвально відгукуються про зустрічі з людьми на вулицях і площах міста голови  Вінницької міської ради Сергія Моргунова. У перші дуже важкі й тривожні тижні широкомасштабної агресії Сергій Анатолійович просто прогулювався вулицями міста, переконливо заспокоював людей, що всі міські служби працюють у робочому режимі, що немає збоїв у роботі міського транспорту, що потяги, як і раніше, відправляються і прибувають на станцію Вінниці, а з Центрального, Східного і Західного автовокзалів відправляються автобуси по області, по Україні і в ближнє зарубіжжя.

Здавалось би, прості, усталені й цілком буденні речі, але вони вберегли багатьох людей від страху, невизначеності, тривоги.

Та в цьому, мабуть, і є найвище призначення голови громади – вміти організувати довкола себе людей і  спрямовувати їх енергію на добрі справи.

– Плетіння маскувальних сіток, збір речей, продуктів, засобів особистої гігієни на базі молодіжного центру «Квадрат» – з цих перших кроків і розпочинав у Вінниці свою діяльність Міжрегіональний координаційно-гуманітарний штаб, – зазначає Ірина Олексіївна. – Аналізуючи нашу  повсякденну роботу, ми дійшли висновку, що для ефективної діяльності мало зібрати заявки на необхідну допомогу, їх потрібно наповнювати щодень конкретним змістом. Саме завдяки таким підходам сформувалася дієва співпраця з міськими  неурядовими організаціями: Фондом «Подільська громада» (очільник – Андрій Дручинський), «Вінниця – безпечне і комфортне місто» (очільник – Андрій Ковальов), Pan Fund (очільник – Ярослав Скоромний), «Енергія відродження» (очільники – Андрій Поліщук, Олег Легеза), що значною мірою посприяло забезпеченню ВПО та місцевих малозабезпечених громадян засобами особистої гігієни, ліками, постільною білизною, продуктами харчування.

– Ми надаємо допомогу всім переселенцям, хто звертається безпосередньо до нас чи в  територіальні громади за місцем проживання, пропонуємо роботу з виявлення громадян, котрі  потребують допомоги, – каже Ірина Івасюк. – Як писав свого часу угорський економіст і політичний діяч Янош  Корнаї: «В складний період криз допомоги потребує не тільки той, хто голосніше стогне, а й той, хто відмовляється ходити від установи до установи й намагається вирішувати свої проблеми власноруч».

ООН стала ближчою

У самому розпалі неоголошеної війни сталось «маленьке диво»: штаб-квартира моніторингової місії ООН з прав людини в Україні  перебралась із столиці до Вінниці, що значною мірою посприяло  структуризації грошової матеріальної допомоги внутрішньо переміщеним особам на території області.

Кожен переселенець, хто знайшов свій прихисток на Вінниччині, впродовж трьох місяців отримував щомісячну виплату від ООН в сумі 2 тисячі 200 гривень, незалежно від місця проживання: чи то обласний центр, чи віддалена сільська глибинка.

Завдяки дієвій співпраці Міжрегіонального координаційного гуманітарного штабу з очільниками громад, старостинських округів, підтримці волонтерських організацій грошова допомога доставлялася вчасно кожному адресанту.

– Це партнерство з ООН, налагоджене завдяки старанням голови обласної ради В’ячеслава Соколового та Вінницького міського голови Сергія Моргунова, – продовжує розповідь Ірина Івасюк, – ще раз переконало всіх нас: і представників  місії ООН, і представників місцевого самоврядування та громадських організацій, у незаперечності істини, що всі ми живемо на одній планеті, котра являє собою цілісний соціальний організм. Питання сьогодні не лише в тому, що робити, а як ефективно спрямувати вже  створені структури на  розв’язання болючих питань, котрі виникають повсякчас. Відтак, у програмі ООН на найближчі десять років  пріоритетними  залишаються питання із запобігання і приборкання воєнних конфліктів між державами, дотримання демократичних прав і свобод для кожної людини.

Від громади – до громади, від серця – до серця

Заслуговує на увагу й організована  Штабом співпраця територіальних громад  по горизонталі, коли про допомогу домовляються між собою безпосередньо очільники громад.

Саме таким чином Барська громада доставила гуманітарний вантаж у сплюндровані (довкола Бучі) села Київщини.

Вінницька міська рада надала допомогу громадам Маріуполя, Чернігова, Сум.

Активно відгукуються на звернення Штабу й мери європейських міст-побратимів, а депутати Вінницької обласної та міської рад беруть безпосередню участь у доставці гуманітарних вантажів у найвіддаленіші  куточки області.

Нещодавно на свою малу батьківщину – у Ямпільську громаду –  з гуманітарною допомогою завітав перший заступник голови обласної ради, колишній віце-прем’єр в уряді, очолюваному Володимиром Гройсманом, Володимир Кістіон.

Спілкуючись з  керівниками місцевого самоврядування, активістами волонтерського руху, громадськістю міста, Володимир Євсевійович зазначив,  що   продовольство було закуплене швейцарською гуманітарною місією.

– Черговий гуманітарний  вантаж доставлено у Ямпільську громаду за підтримки Міжрегіонального координаційного гуманітарного штабу. Це не політичне угрупування і не разова акція, а послідовна, систематична робота, завдяки якій і Ямпільська громада вже отримала понад 8 тонн гуманітарної допомоги.

Аби особисто пересвідчитися, як розподіляється гуманітарна допомога, поспілкуватися з людьми, Володимир Кістіон відвідав  Дзигівський та Клембівський старостинські округи Ямпільської громади, в яких проживають відповідно 128 та 160 сімей переселенців.

– Потрібно вивчати не тільки  матеріальні запити, а й духовні, – сказав, підсумовуючи свій візит на Ямпільщину,  Володимир Кістіон. – Сприятиме цьому знайомство з побутово-звичаєвими, культурними традиціями нашого краю.

Щоб краще почути кожну людину, при Штабі було створено кол-центр, оператори якого чергують цілодобово. Ця слушна, потрібна та надзвичайно ефективна, як виявилось згодом, ідея належить координатору Штабу, уже знайомій нам Ірині Олексіївні Івасюк.

Свого часу очолюючи бібліотечну мережу міста Вінниці, вона чи не найпершою серед колег наважилася вивести улюблені малечею і дорослими читачами книги на вулиці і площі міста.

Спочатку це були міні-вистави за мотивами однойменних творів, котрі переросли згодом у  загальноміські бібліотечні фестивалі.

Мелодії добра, котрі звучать в душі цієї миловидної жінки, завжди знаходили і знаходять своє відображення у справах, потрібних людям.

Ще літо не дійшло вершин свого розмаю, ще не  навтішалося лагідним літеплом купальських плес, а Ірина Олексіївна разом із своїми  помічницями по Штабу Іриною Лозовою та Оленою Васильковою вже вивчають питання, яке невдовзі буде одним із дуже актуальних – підготовка помешкань переселенців до осінньо-зимового сезону. Тому що далеко не у всіх вистачить коштів, щоб купити дрова чи електрообігрівач.

– Ми шукаємо  найбільш прийнятний алгоритм співпраці з територіальними громадами з вирішення цього питання, – каже Ірина Івасюк вже як депутат обласної ради, секретар її постійної комісії з питань  житлово-комунального господарства.

Між іншим, маючи надійний тил в  особі чоловіка – Ігоря Івасюка, могла б очолювати якесь благодійне товариство, з’являючись туди раз на тиждень чи з нагоди якоїсь презентації. А тут, у Штабі, працює без вихідних, ніколи не вкладається в рамки  робочого часу. Тож повертається вечірніми вулицями рідного міста втомлена, але  сповнена світлом  внутрішньої радості за ще один немарно прожитий день…

Кажуть: у війни – нежіноче обличчя. Але саме світло жіночих облич від дитячого ліжка, від рідних воріт, із віконної рами робочого кабінету, на пероні біля потяга, що вирушає вдаль, освітлювало і освітлює тепер шлях до Перемоги для тих, кому віримо, кого чекаємо і любимо…

Раїса НІКОНОВА,

кор. журналу «Соціальний захист»

На фото:

Ірина Івасюк

Під час плетіння маскувальних сіток

Гумвантаж для Ольгопільського ЦПМСД

Зустріч із німецькими волонтерами

«Гуманітарку» розвантажують волонтери Анатолій Крижанівський та Олена Васількова Володимир Кістіон спілкується із переселенцями (Ямпільська громада