Солдатська куховарня: нагодує й обігріє

«Подільський» борщик, «Скіфський» супчик, гороховий «Котигорошко» з хлібними грінками, пшеничний «Укропський», молочний «Геркулес» – і це ще не повний перелік готових сухих перших страв, які виготовляють для військових та відправляють на передову активісти з немирівської «Солдатської куховарні».

Зачинателем згаданої благодійної кухні став Леонід Павленко. Педагог з Немирова за короткий час розгорнув масштабну заготівлю продуктів сільськогосподарського виробництва та налагодив виготовлення з них сухих супових наборів для потреб ЗСУ. Ідея забезпечувати таким необхідним та швидким у використанні продовольством відвідала пана Леоніда у волонтерській поїздці до Кіровоградської області. Звідтіля він навіть взяв на пробу кілька варіантів сухих супів і переконався, що вони досить смачні й не складні для приготування. Для реалізації на Вінниччині кіровоградської ініціативи чоловік вирішив дочекатися сезонного врожаю, а вже потім впроваджувати масштабне виробництво схожих пайків й у Немирові.

– Перші спроби сушити овочі були ще в липні. Я шукав однодумців, розповідав всім знайомим про свою ідею. Потім до центру Немирова ми пригнали вантажний автобус і попросили всіх небайдужих зносити туди городину: хто і скільки може. Того дня люди принесли багато провізії, і досі приносять продукцію з власних ділянок, як мають лишки. Спершу ми почали сушку продукції в домашніх умовах, використовували побутові сушарки, саме так робили волонтери з Кіровоградщини. Згодом мені запропонували перенести наше виробництво в цех немирівського підприємства «Пан-Декор» (даний цех був обладнаний для виготовлення пастили, але тимчасово не використовувався). Запропоновані умови виявилися ідеальними для нашої роботи. Просторе приміщення вміщало всіх бажаючих допомогти, потужне обладнання могло в стислі терміни переробити велику кількість сировини, пакувати та зберігати продукцію також було де. Отже, ми орендували приміщення, навчилися справлятися з наявною технікою і почали «отримувати задоволення» від процесу, бо то було не порівняти з виснажливою сушкою в домашніх умовах (з чого, власне, ми й починали). Рецептура сухих обідів у нас унікальна. Її розробляла та тестувала моя дружина. Вийшло дійсно смачно і ситно, – розповідає організатор «Солдатської куховарні».

А за півтора місяця у волонтерів з’явилася нова проблема – рахунок за електроенергію. Він сягнув понад пів сотні тисяч гривень. Ця сума жахнула пана Леоніда. Однак, провівши розрахунки собівартості виготовленої продукції та витраченої на це енергії, вдалося встановити, що вартість однієї порції супу складала всього 5 грн. Дуже допомогла немирівським волонтерам співпраця з Олександром Синяковичем. Його поради та кваліфікована допомога стали «солдатівцям» у нагоді для вирішення фінансових питань.

– Для цього у вересні ми офіційно зареєстрували благодійну організацію. Велику підтримку в забезпеченні продовольства нам надавали місцеві аграрії (зокрема Євген Черепанов). Підтримка місцевого бізнесу була колосальна. А коли ми бачили віддачу і допомогу звідусіль, то і працювати хотілося і моглося, – зізнається Леонід Павленко. – Для оперативного розповсюдження інформації про роботу організації ми створили групу в «Телеграмі», яка налічує чотири сотні учасників. Активних, певно, близько сотні, але буває, і новенькі долучаються. Ми раді будь-якій допомозі, застосування для робочих рук у нас завжди знайдеться. «На толоку» збираємося по суботах. Люди приходять і кілька годин, хто скільки може, працюють, аби наші воїни почувалися на фронті ситими. Перебої зі світлом не зробили нам особливої погоди. Ми й без того маємо багато роботи: попакувати, пофасувати, надіслати посилки. Хочу зазначити, що з надсиланням наших вантажів нам безкоштовно допомагають відділення «Нової пошти». Це робить доставку наших вантажів швидкою, безпечною та оперативною.

Про наш волонтерський рух вже давно знають чи не в усіх військових підрозділах. Самі телефонують, замовляють ту кількість і той асортимент, який їм потрібен, ще й самі забирають. Тож на пересилку готових сухих обідів куховарня не витрачається.

Єдине, що, крім енергоносіїв, доводиться купувати – спеції, без яких не зробиш смачного супчика чи запашного борщика. В їхній закупівлі нам також дуже допомагають наші благодійники.

– До нас приїздять волонтери з усього Вінницького району. Дорослі доволі часто залучають до роботи своїх дітей, які у нас займаються легкою ручною працею: фасуванням сухариків, як додатків для супів, складанням посилок тощо. Приємно спостерігати, як в такі важкі часи підростає морально сильне, фізично загартоване та патріотично налаштоване покоління. І це все відбувається на наших очах, шкода, лишень, що за таких сумних обставин.

Не так давно, до нас на куховарню прийшло кілька дітей молодшого шкільного віку. Маленькі волонтери розповіли, що організували на своїй вулиці «блокпост». Паролем для проїзду стало слово «паляниця». Вартові вулиці зізнавалися, що всі проїжджі вимовляли пароль правильно, без акценту. На своєму пункті пропуску Вова, Максим, Артур, Таня та  Давид зібрали 4880 грн. Коли діти прийшли на «Солдатську куховарню» то по-дорослому серйозно розповідали, що одного разу їм сплатили за проїзд аж 200 гривень. Можна уявити, скільки вони спинили авто, щоб назбирати майже п’ять тисяч. Малі патріоти обіцяли, що «блокпост» продовжить свою роботу й надалі. Безмежна гордість бере за таких дітей,  і велика подяка їхнім батькам за виховання та приклад для наслідування. А усі отримані від дітей кошти спрямують на закупівлю спецій для супових наборів, – запевняє волонтер Леонід Павленко.

– Ми постійно звертаємося до жителів громад, до підприємств та організацій всіх форм власності Вінницького району, області та всієї України із проханням підтримати, стати партнером чи спонсором у виробництві нашої продукції для захисників ЗСУ. З кожним днем все більше нашої продукції розвозиться волонтерами по всіх бойових позиціях. Маємо зазначити, що всі супові набори передаються на фронт абсолютно безкоштовно.

Із збільшенням попиту на нашу продукцію збільшуються і обсяги її виробництва, а відповідно, й наші потреби у забезпеченні високих потужностей. Нам потрібно закуповувати більше круп та макаронів для супів, дорогих спецій і приправ – які забирають левову частку наших надходжень. А ще потрібна величезна кількість поліетиленових пакувальних виробів, картону для надійного пакування, зберігання та цілісного транспортування нашої продукції. Крім того, вся наша діяльність в цеху забезпечена одноразовими засобами санітарно-гігієнічного захисту: фартухами, бахилами, рукавичками, шапочками, які ми теж змушені купувати. Без добровільних внесків громадській організації буде надзвичайно важко працювати в цьому руслі і в такому темпі. Тож будемо вдячні кожному благодійнику за будь-яку допомогу, – звернувся до всіх небайдужих подолян пан Леонід.

Юридичних осіб усіх форм власності просимо перераховувати кошти за реквізитами банку:

Найменування отримувача: ГО «СОЛДАТСЬКА КУХОВАРНЯ»

Код отримувача: 44824156. Рахунок в форматі відповідно до стандарту IBAN: UA253052990000026005016109926Назва банку: АТ КБ “ПРИВАТБАНК”

Фізичних осіб просимо перераховувати кошти на картку цього ж рахунку:

5169 3351 0072 7532.

– І насамкінець хочеться висловити подяку. Було б добре зробити це поіменно, але боюсь когось пропустити у своїй промові. Це дуже багато щирих, щедрих, працьовитих людей, без яких неможливо було б здійснити мій задум. Це чи не вся немирівська громада, органи місцевого самоврядування (зокрема депутатка Галина Павленко) та наші освітяни, які є найбільш активними помічниками на солдатській кухні. Ми робимо свою роботу з душею, але дуже чекаємо, коли наша праця стане вже непотрібною. Адже це означатиме  кінець війни. На цю подію з нетерпінням чекає вся Україна.

Розмовляла Вікторія МЕЛЬНИК

Світлини з фейсбук-сторінки «Солдатська куховарня»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Передзвоніть мені