Warning: Attempt to read property "geoplugin_countryCode" on null in /home/vinnichi/vinnichina.info/www/wp-content/plugins/page-visit-counter/public/class-page-visit-counter-public.php on line 227
Володимир ЯЩУК: «Вдалося сформувати потужну команду» - "Вінниччина"

Володимир ЯЩУК: «Вдалося сформувати потужну команду»

Іллінецька територіальна громада виграла від того, що лише в кількох селах, які нині входять до її складу, свого часу, на початку адмінреформи, знайшлися любителі «ще трошки покерувати самостійно і подивитися, що воно з того об’єднання вийде». А коли побачили, що все виходить нормально, майже всі «по ходу» приєднались до тієї половини району, яка й склала Іллінецьку громаду.

Володимир Ящук у цьому ж районі раніше обіймав різні посади – аж до найвищої. Й оцінку від людей отримав одним словом: «Господар!», яке з повагою вимовляли навіть опоненти. А кількістю набраних голосів на посаду міського голови він, напевне, навіть сам був приємно здивований.

Добре знаючи людей, Володимир Миколайович зумів навести лад в усіх галузях. Все це додавало впевненості. І дуже швидко не лише Іллінці, а й села почали змінюватись буквально на очах. Сама атмосфера в місті і за його межами сприяла кращій роботі тутешніх колективів. Невпізнанно змінилась і матеріальна база комунального підприємства «Добробут», яке збагатилось технікою, сучасними приміщеннями для її зберігання, теплицями, які вирощують квіти не лише для місцевих потреб. Запровадили енергозберігаючі технології. Спорудили і сміттєсортувальне підприємство, згодом – сміттєспалювальний завод, посадили гарний сад. Тут же взялися за виробництво тротуарної плитки насамперед з пластику, який мешканці міста відбирають окремо під час винесення сміття вже роками.

Спершу працівники міськради не лінувались їздити по досвід в різні куточки України і за кордон. А невдовзі вже й сюди зачастили делегації, в тому числі й зарубіжні. Було, що показати, було, що побачити… Але раптом тут – повномасштабна війна.

Як змінилась обстановка в місті і громаді? Як вдається справлятися з новими викликами? Цими запитаннями й розпочалась бесіда нашого кореспондента з Іллінецьким міським головою В. ЯЩУКОМ.

– Кожен українець, де б він не був, нині має жити в першу чергу тим, чим він може допомогти нашим Збройним Силам у захисті країни, – сказав Володимир Миколайович. – Депутати, виконком, усі працівники міської ради пройнялися такою метою. Найбільше важить безпосередня допомога. Так, коштом громади придбали й відправили нашим захисникам автомобіль для вивезення поранених з поля бою. А заодно тією машиною доставили їм речі першої необхідності, засоби гігієни, а Іллінецький аграрний фаховий коледж завантажив натуральні соки. Нині під час кожної зарплати ми збираємо кошти для подальшої допомоги ЗСУ і стараємось задовольнити всі звертання їх та волонтерів. Тут деталізувати не стану та й немає в тому потреби.

В усіх регіонах країни через ворожі обстріли критичної інфраструктури виникли жахливі проблеми з електроенергією. Маємо бути завжди готовими і до чергових підступів держави-терориста. У місті відкрито чотири Пункти незламності – у ДЮСШ, в одному з комунальних підприємств міськради в районі лікарні, у державній пожежно-рятувальній частині №18, секторі поліцейської діяльності №1 відділу поліції №5 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області. Сюди в разі потреби будь-хто може звернутись, аби зігрітися, зарядити мобільні телефони, отримати питну воду, чай, печиво. Всі пункти обладнані генераторами, доступом до мережі Інтернет, тут є кімнати для відпочинку, для матерів з дітками. В разі потреби все це працюватиме цілодобово.

– Що робиться в громаді для зменшення споживання електроенергії і газу?

– Продовжуємо «перепрошувати» твердопаливні котли. Дров вистачає, лише за десять місяців зрізано до двохсот сухостійних дерев. Позитивним явищем є використання в місті ліхтарів на сонячних батареях, які наше КП «Добробут» встановило на перехрестях, пішохідних переходах, біля навчальних і медичних закладів, в інших найбільш людних громадських місцях – всього одинадцять. Важливо, що включення і відключення відбувається автоматично, головне ж – без потреб напруги з мережі.

– А для уникнення перебоїв з водою?

– Комунальному підприємству «Іллінціводоканал» міської ради придбано два генератори потужністю 32 і 50 кВт на загальну суму 1,5 мільйона гривень. Відповідно до Програми «Питна вода» з початку року придбано матеріали для потреб водопровідно-каналізаційного господарства на суму 276 тисяч гривень.

– Як забезпечується життєдіяльність міста і громади в цілому?

– Звичайно, з початком повномасштабної війни Іллінці й інші населені пункти вже не виглядали і не могли виглядати так, як до цього. Бо на першому плані питання, про які йшлося вище. Але з іншого боку, все повинно функціонувати належним чином. Люди не мають опускати руки, а навпаки – ходити на роботу, отримувати зарплату, сплачувати податки, утримувати помешкання й прилеглу територію в належному стані. Ніщо не має нас пригнічувати й викликати невпевненість у завтрашньому дні – Перемога неодмінно буде за нами. Для цього маємо всі згуртуватися навколо Президента України, який гідно проявив себе за надскладних умов. Бо якщо хтось починає в цей час якісь політичні «гойдалки», то там однозначно стирчать московські роги і зірки.

Дехто любить пофілософствувати щодо необхідності утримувати все в порядку. Наприклад, прокладали 675 погонних метрів дороги по вулиці Набережній. Зустрічаються незадоволені з інших вулиць: яке може бути будівництво в цей тяжкий час? Але тут треба знати й інші факти. Перш ніж розпочати ремонтні роботи, понад рік тому про війну ми не думали, тут проклали водогін, що дало можливість забезпечити централізованим водопостачанням пів сотні домогосподарств. Також на тій частині вулиці, де будинки вже були підключені до водопостачання, замінено старі труби водогону на сучасні довговічні. Скинулись на це жителі навпіл з міським бюджетом. Всім зрозуміло, як виглядала вулиця після заміни труб. Як було те все залишати?

Завершується прокладання майже кілометра шляху і по вулиці Волошковій. Працюємо в цьому напрямку по вулиці Молодіжній. Але, звичайно, ми дбаємо не лише про центр громади. Грейдерували шляхи у Бабині, Жорнищі, Павлівці, Райках. 757 тисяч гривень з бюджету міськради використала на поточний ямковий ремонт дороги «Романово-Хутір – Тягун» Служба місцевих автомобільних доріг у Вінницькій області, а 53,5 тисячі – на дорогу «Бабин – Синарна». Остання, як відомо, це вже Оратівська територіальна громада.

– Якщо ми перейшли переважно до сіл, то цікаво дізнатися про результати господарювання в аграрному секторі.

– Як і практично повсюди, результати в рослинництві дещо гірші, ніж торік. Причини зрозумілі: якщо через наступ ворогів збут продукції опинився під загрозою, то селяни вкладали менше у вирощування всіх культур. Та й умови роботи з цієї ж причини змінилися в гірший бік. Цього року зібрано зернових і зернобобових по 46,5 центнера, цукрових буряків – 507,3, соняшнику – 22,5, сої – 18,9, ріпаку – 35,3 центнера з гектара. А під урожай наступного року посіяно 3728 гектарів зернових і 1514 гектарів ріпаку.

Набагато кращі справи у тваринництві. Маючи в себе надійну переробку молока – на відомому підприємстві «Люстдорф», по багатьох селах організували його сучасне виробництво. Справжньою школою передового досвіду в цьому стала ферма Іллінецького аграрного фахового коледжу, належним чином працюють й аналогічні підрозділи СТОВ «Україна» с. Тягун, ПрАТ «Зернопродукт – МХП» м. Іллінці, ПАТ «Жорнище», ТОВ «Іллінецьке, ТОВ «Золоті луки» с. Паріївка, фермерські господарства «Божнюкове» с. Неменка та «Еко-мир» с. Василівка. За дев’ять місяців цього року поголів’я ВРХ по громаді зросло на 237 голів, що складає 8 відсотків. Також на стільки ж зріс надій на одну корову. В цілому наростили виробництво молока на 7818 центнерів, що складає 12,7 відсотка.

– Чи ходять діти до школи?

– Усе залежить від умов у кожному закладі. На дистанційному навчанні перебувають Жаданівський та Красненьківський ліцеї, Паріївська, Хрінівська та Лисогірська філії. У змішаному форматі працюють Іллінецькі ліцеї №1 і №2 та Бабинський ліцей. Решта – в очному форматі.

– Кілька слів про культуру.

Кількома словами не вийде, бо з початком повномасштабного вторгнення ворога наші культпрацівники значно пожвавили роботу. Щотижня відбуваються заходи, значна частина – благодійні. Хоч і в режимі онлайн, але провели всеукраїнський і міжнародний фестивалі, які традиційно відбуваються у нашій громаді. Особливо плідно працює Центр активності громадян у міській бібліотеці.

До культосвітніх заходів залучаємо і внутрішньо переміщених осіб, майже три тисячі яких знайшли прихисток у нас. Загалом з кінця лютого тут зупинялось понад дванадцять тисяч людей.

– А тепер – про найважливіше. У зв’язку із святом місцевого самоврядування хотілося б почути про ваших активістів у цій справі.

– Звичайно, в першу чергу варто назвати наших депутатів. Адже вони на громадських засадах виконують свої обов’язки, роблять свій внесок у поліпшення міста. Вже не вперше виборці довіряють представляти свої інтереси у міській раді Жанні Григорівні Вітковській, Павлу Миколайовичу Зубачевському, Юрію Анатолійовичу Пастуху, моєму тезці й однофамільцю Володимиру Олександровичу Ящуку.

– Іллінецька територіальна громада була і залишається однією з найміцніших не лише на Вінниччині. Що, на вашу думку, є основною складовою цього.

– Головне – нам вдалося сформувати потужну команду. Коли кожен на своєму місці належно працює, тоді і без «підкручування гайок» будуть результати.

Спілкувався Микола КАВУН

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Передзвоніть мені