«Художник» із вулиці Артинова
(До ювілею Володимира Овраха)
Вільний час – розрада для кожного. Я, наприклад, люблю насолоджуватися урбаністичною Вінницею, гуляю її великими та малими, затишними і просторими вуличками. Так і познайомилася (поки що «заочно») зі спокійним, але водночас експресивним митцем – Володимиром Оврахом.
Ця історія знайомства свідчить про урбанізм Вінниці, тяглість культурної спадщини, закладені ще з дитинства асоціаціативні сюжети… Одного дня я здійснювала «променад» вулицею Архітектора Григорія Артинова. Мій погляд до того завжди фокусував лише окремі деталі архітектурного поступу вулиці.
Для прикладу, я ніколи не могла відвести очей від будівлі Вінницької музичної школи №1. Із тамтешніх вікон долітають фортепіанні етюди, звучать духові інструменти! Дітки забігають до школи з нотними зошитами… Мимоволі пригадую власне навчання музичному мистецтву, радію новому поколінню підростаючих виконавців.
Одного дня сонячні промінчики лоскотали обличчя не так як завше. Традиційне замилування фасадом музичної школи виявилося невдалим… Засмучено повертаю голову вліво. Ура! Посилена робота «сірих клітинок» піднесла настрій – я таки «відкрила» для себе «Америку». Прямо в об’єктиві напружених сонцем очей притулилася скульптура – бронзовий «Художник».
Так, маю на увазі саме скульптурне зображення працюючого художника, виготовлене під керівництвом непересічного творця, справжнього Майстра – Володимира Михайловича Овраха. Хоча інтерактивну скульптуру відкрито ще в жовтні 2009 р., по-справжньому я «полюбила» твір лише нещодавно. Не звинувачую в цьому себе, а хвалю скульптуру – органічність її інкрустації в архітектурній палітрі локації прямо-таки вражає. Сама вулиця здається неможливою без цієї конкретної прикраси (потужні 400 кг бронзи)!
Народний художник України Володимир Оврах народився 10 лютого 1953 р. у славетному м. Миргород Полтавської області. Справжній нащадок козацького роду, щирий і талановитий патріот Оврах спершу здобув диплом знаного по всій Україні Миргородського художньо-промислового коледжу імені Миколи Гоголя (тоді – «гоголівський» Миргородський керамічний технікум). Було це 1972 р. П’ять років потому митець закінчив Львівську національну академію мистецтв (тоді – Львівський державний інститут прикладного і декоративного мистецтва). Навчання на відділенні художньої кераміки наштовхнуло пана Володимира створювати образи неординарного віддзеркалення дійсності. Йому притаманна насиченість знаками, символікою. Я би назвала художника В. Овраха «символістом» у найкращому значенні поняття. Недарма ж митець обрав місцем своєї творчої дислокації Вінницю…
Оврах – митець багатоплановий, багатошаровий. Його треба вивчати, ним слід захоплюватися, шар за шаром «препарувати» шедевральні зразки образного творення. Крім таланту виготовляти «живі» скульптури, Володимир Михайлович демонструє мистецькій спільноті виключну майстерність ретрансляції легкості, м’якості, чуттєвості – як своїми картинами, так і графікою, неповторними керамічними виробами. Володимир Оврах – учасник багатьох всеукраїнських, міжнародних виставок, пленерів. Його добре знають у виставкових колах Стамбула (Туреччина), Дзинтарі (Латвія).
Майстер пропонує вимогливим глядачам десятки геніальних творів живопису, виробів із глини. Автор проводить незмінну лінію популяризації української державницької минувшини. Чого лише варті пам’ятний знак жертвам масового вбивства українців – Голодомору 1932-1933 рр., унікальний пам’ятник голові Директорії та Головному Отаману військ УНР Симону Петлюрі, меморіальне погруддя всесвітньо відомомого композитора і хорового диригента Миколи Леонтовича… Все це – справа вправних і пластичних рук Овраха, його мистецьких очей.
Популяризація історії – мистецька честь Овраха, його безсмертний внесок у майбутнє міста. Однак особисто я, акцентуючи на мистецтві, отримала від «заочного» знайомства з паном Володимиром незрівнянно більше. Йдеться про повну зміну орієнтирів, фокусу уваги. Декількох сонячних промінців тієї згаданої днини виявилося достатньо, аби в моїх очах назавжди змінилася композиція вулиці Архітектора Артинова…
Скульптура «Художник», як зауважувалося, з’явилася ще 2009-го року. В жовтні виповниться 14 років із того часу, як скульптурний комплекс приємно дивує вінничан і гостей міста. Герой монумента – невідомий художник, наділений упізнаваними рисами обличчя самого автора. Втім, у даному випадку, пана Володимира доцільно титулувати «керівником авторського колективу». Заради створення прикраси працював сімейний підряд: батько Володимир, його сини – Роман і Андрій.
Тепер кожен мій «променад» вулицею Артинова – фіксація нових деталей «Художника». Неможливо не звернути увагу: людям дуже подобається сідати поруч або навпроти скульптури, фотографуватися на пам’ять з «Художником» (я так робила не один раз). Часом перехожі намагаються «підігравати» скульптурі – то вони «позувальники», то вдумливі «спостерігачі» творчого процесу. Відтак, задумана Оврахом «інтерактивність» пам’ятки не викликає сумнівів, оскільки процес фотографування часто перевторюється в імпровізовані театральні вистави чи навіть моновистави (це вже стосується жанру «селфі»-фото).
До речі, монумент привертає увагу ще однією деталлю – водночас кумедним і поважним пуделем. Митець Оврах зазначав: прообразом хвостатого слугував справжній песик його знайомих. Хоча тваринки давно вже не стало, вона, однак, увічнена співучастю в популярній композиції. Скульптор продумав все до найменших дрібниць: від загальної конфігурації до нашийника тваринки з написом «Lucky».
Хто ж головний герой нарису? Урбаністична Вінниця, що розкрила грані талантів Овраха? Наш видатний митець-сучасник? Може, «Художник» із вулиці Артинова? Все це об’єднується ґрунтовною постаттю Володимира Михайловича. 10 лютого він святкуватиме 70-річний ювілей. «Сімдесят» – не просто гарна цифра. Ні! Вона є свідченням мудрості, життєвого досвіду та нашою з вами гордістю, шановні вінничани! В. М. Оврах – член Національної спілки художників України (1983), відзначений спершу державним званням «Заслуженого художника», а 2020-го званням «Народного художника України». Його дружина Тамара Євгенівна Оврах теж відома непересічними творами в галузях керамології та монументалізму. Дружина, як і сини, гідні продовжувачі справи Володимира Михайловича (Роман та Андрій) – члени Національної спілки художників України.
Честь і слава талановитій мистецькій родині! Многая та благая літа Народному художнику України Володимиру Овраху! Саме такі Люди-Митці наповнюють наш світ любов’ю, натхненням, вірою у непереборну силу мистецтва.
Карина ВОЛОШИНА
