Машина на приколі і ліцензія в дорозі, або Коли в Копайгороді «запрацює новий» пункт невідкладної допомоги…
1 березня виповнюється чотири місяці, як у Копайгороді перестав функціонувати постійний пункт «екстреної медичної допомоги». Обіцяної місцевою владою «рівноцінної заміни» ще не відбулося, і ніхто вже тут не прогнозує строків початку роботи хоч якої-небуть подібної медичної структури. Закрили, як відрубали – без оглядки і різко, а відновити не так просто. І життя пливе далі за течією буднів – до якогось берега приб’ємся…
– Як би я хотів сказати протилежне, але це таки правда, – погоджується директор КНП «Копайгородський центр первинної медико-санітарної допомоги Копайгородської селищної ради» Михайло Пазюк, який у місцевій медицині не новачок. Свого часу Михайло Володимирович працював головним лікарем дільничної лікарні в Копайгороді, завідуючим поліклінічним відділенням, а до призначення директором Центру був лікарем-рентгенологом медамбулаторії. – Зараз я проходжу «обкатування» на новій посаді і разом з бухгалтером та завкадрами вивчаємо стан справ у трьох амбулаторіях та восьми ФАПах. Територія обслуговування Центру чималенька – двадцять населених пунктів з більш як 7-тисячним населенням. Віддалені села Верхівка, Супівка і Каришків знаходяться в середньому в радіусі двадцяти кілометрів. Як бачимо, поле діяльності велике, але до «своєї швидкої» в Копайгороді вороття вже не буде… Спеціально роблю наголос на слові «своєї», бо минулими десятиліттями «швидка допомога» відігравала тут роль психологічного гаранта надії на порятунок у хвилину біди. Люди звикли до неї, як до невід’ємного атрибуту соціальної стабільності…
За теперішніми підходами до оптимізації медичних установ пункт «екстреної медичної допомоги» з цілодобовим чергуванням фельдшерських бригад в Копайгороді не рентабельний. На його утримання в тому варіанті, який був до 1 листопада 2022 року, немає бюджетних коштів, натомість селищна рада мусить знайти у власній казні гроші на фінансування зарплати фельдшера та водія автомобіля «ШД» лише на денний режим роботи.
– Ми передбачаємо, що ці спеціалісти будуть працювати у пункті невідкладної допомоги з восьмої ранку і до кінця робочого дня, – продовжує Михайло Пазюк. – А щоб зробити повноцінним навантаження на медпрацівника, в його обов’язки буде входити обслуговування пацієнтів денного стаціонару Копайгородської медамбулаторії. Він буде виїжджати на виклики самостійно, а за необхідності – разом із сімейним лікарем. Як воно буде в реальності, покаже час, а поки що це лише наші теоретичні припущення, бо ми ще не маємо ліцензії Національної служби здоров’я України на право займатися медичною практикою. Процедура отримання такого дозволу довготривала. Більше того, зовсім недавно вона знову стартувала з «нуля», бо десь юристи припустилися помилки в оформленні документів…
У комунальному некомерційному підприємстві «Копайгородський центр первинної медико-санітарної допомоги Копайгородської селищної ради» чекають відповіді з Києва. Коли вона надійде, то ніхто не знає. А тим часом у дворі медичної амбулаторії стоїть спецавтомобіль санітарного транспорту класу А (Пежо), виділений обласною радою ще в минулому році для «цільового надання невідкладної медичної допомоги жителям Копайгородської територіальної громади».
Заслуги в придбанні цього транспортного засобу ділять між собою депутат обласної ради Олександр Хом’як та голова Копайгородської селищної ради Людмила Кушнір. Заради справедливості треба віддати їм належне в активності хоч часткового відновлення роботи пункту невідкладної медичної допомоги.
Отакі ось справи – машина на приколі, ліцензія в дорозі і «нового пункту невідкладної меддопомоги» в Копайгороді немає.
Віктор ЗЕЛЕНЮК, власкор «Вінниччини»
Копайгородська громада
Фото автора
