Ложка дьогтю в бочці меду або Чому аграрії не шанують бджіл

Попри війну наша держава стабільно зберігає лідируючі позиції в експорті меду. Так, за 2022 рік було експортовано сонячного продукту 48 тисяч тонн,  у 2020 році  було рекордних 80 тис.тонн.

Низька вартість меду на національному рівні зумовлена значною конкуренцією. Адже в селах кожна п’ята родина має по кілька вуликів, тому на зиму і власні запаси є, і на базар є що виставити.

Попри сприятливі кліматичні умови для бджільництва проблемною досі залишається якість меду. Це пов’язано як із застосуванням дешевих лікувальних препаратів, так і  з бездумним внесенням пестицидів та отрутохімікатів. На неодноразові звернення пасічників врешті була розроблена і затверджена Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 19 лютого 2021 року за № 338 Інструкція  з профілактики та встановлення факту отруєння бджіл засобами захисту рослин. Досить якісний нормативний документ мав змінити ситуацію на краще, але, як виявилося, не так склалось, як гадалось.

У лютому нинішнього року відповідно до листа Департаменту агропромислового розвитку Вінницької обласної військової адміністрації за №115 від 08.02.2023 року територіальним громадам надано доручення із забезпечення проведення нарад та інформаційних кампаній щодо застосування вищезгаданої Інструкції та оновлення складу Комісій із встановлення фактів отруєння бджіл.

Аналогічні заходи відбуваються по території всієї країни. На зустрічах зав’язується жвава дискусія, однак аграрії їх просто ігнорують і не приходять.

Зокрема, на черговій подібній зустрічі у Якушинецькій громаді начальник відділу захисту рослин, фітосанітарної діагностики та прогнозування фітосанітарної безпеки Вінницького районного управління Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області Сергій Франков не зміг надати статистичних даних щодо зафіксованих на Вінниччині випадків масової потрави бджіл через брак повноважень Комісії проведення забору зразків ґрунту і рослин при відсутності власника чи користувача такої ділянки, де застосовувалися пестициди, які, ймовірно, і стали причиною масової потрави бджіл. 

Саме таким чином у Немирівській громаді місцевий аграрій «умив руки», тобто не поніс ніякої відповідальності, а шкоди наробив пасіці на 500 сімей бджіл. Та й агрономи на скарги з потрави бджіл не спішать реагувати, чекають із неба дощу, який «все добре позмиває…»

Також у Держпродспоживслужбі немає переліку лабораторій, куди потрібно доставити за 12 годин зразки для проведення  аналізів. Отож маємо традиційне: пасічники бідкаються, а влада, яка теж мед полюбляє, розводить руками…

Обурені і обдурені бджолярі об’єднуються в кооперативи, спілки для захисту власних інтересів, але пробити аграрне лобі у Верховній Раді  – поки що марна справа. Наприклад, проєкт Закону «Про розвиток галузі бджільництва, охорону, захист та збереження бджіл» №5274-1 від 26.03.2021 досі  навіть не пройшов першого читання.

Тож з проханням сприяння у вирішенні цих проблем місцеві пасічники звернулися до української вченої у галузі екології, кандидата біологічних наук, виконуючої обов’язки декана біологічного факультету Донецького національного університету імені Василя Стуса у Вінниці, народного депутата Юлії Овчинникової. Вона обізнана з даною проблематикою і вважає, що питання можна вирішити в світлі євроінтеграційних процесів. Адже європейці бережно ставляться до природи, не дозволяють бездумно і безконтрольно обробляти культури, допускаючи потрави всього живого навколо. Чи залишиться дане звернення черговим дзвоном в нікуди, покаже час…

Між тим, хочеться нагадати основні правила застосування пестицидів навесні:

1.Обробку проводити у безвітряну погоду після 18 години.

2.Обираючи препарат, слід звернути увагу на застереження щодо безпеки впливу на бджіл, тобто на його токсичність.

3.За наявності значної площі обробітку (більше «сотки» кущів чи 15 дерев) повідомити сусіда-пасічника, а промислові аграрії зобов’язані в триденний термін до планового обробітку поставити до відома місцеву раду, яка в свою чергу веде реєстр пасік і також зобов’язана поінформує пасічника, чия пасіка розташована  ближче 5 кілометрів до ділянки, де заплановані згадувані агротехнічні заходи.  

До речі, якщо у вас не зареєстрована пасіка, то про будь-яке відшкодування можете забути. Хоча зробити це досить просто, звернувшись до Держпродспоживслужби.

А тим часом на завтра заплановано  онлайн-семінар за участі Міністерства аграрної політики та продовольства України, Всеукраїнської асоціації громад та Всеукраїнського Конгресу Фермерів на тему «Заходи профілактики отруєння бджіл. Алгоритм дій при отруєнні бджіл засобами захисту рослин», де в черговий раз обговорюватимуть порушені питання

Тема більш ніж актуальна, адже «якщо бджоли зникнуть – людству залишиться існувати 4 роки», – цю фразу приписують вченому Альберту Ейнштейну.  Адже, порушуючи природний баланс, всі наукові намагання у створенні штучного меду, бджіл-дронів чи самозапильних культур рослин – будуть мати незворотні негативні наслідки у майбутньому.

Юрій КРАКІВСЬКИЙ,

депутат Якушинецької громади,

бджоляр